Технологія «відкритий простір» і Василь Сухомлинський в контексті Нової української школи: точки перетину

Abstract

У статті автори описують проекцію генерації педагогічної спадщини В. Сухомлинського на сучасний освітній процес. Акцентують увагу на постаті Василя Сухомлинського – педагога-гуманіста, науковця, який сформулював педагогічну концепцію, що має загальнолюдський характер, спирається на об’єктивні закони та закономірності. Наголошують, що основні ідеї Василя Сухомлинського, які дедалі більше утверджуються в Україні, стали реально впроваджуватись в освіті та становлять стрижень реформаторських процесів освітньої сфери. Ключова реформа Нової української школи ґрунтується на провідній ідеї всього теоретичного доробку Василя Сухомлинського – розвитку особистості шляхом впровадження особистісного підходу до організації навчання та виховання. На сьогодні це один з вагомих важелів подальшого розвитку суспільства, оскільки в умовах швидкої зміни інформаційних технологій розвиток особистості набуває надзвичайного значення. Тому орієнтація на потреби кожної конкретної дитини має стати основною складовою ідеології сучасної школи. Автори доводять, що сьогодні Нова українська школа дає простір для творчості педагога у використанні інноваційних методів, авторських ефективних технологій навчання. Однією з модерних технологій, яку варто застосовувати в освітньому процесі, є технологія «відкритого простору», яку було реалізовано у Луцькому педагогічному коледжі. Продуктивна праця, творчість, довіра, співпереживання, краса – це ті принципи, які сповідував В. Сухомлинський і на яких було побудовано роботу «відкритого простору». Авторами статті детально описано методичні прийоми втілення зазначеної технології у практику роботи сучасного вчителя, наголошуючи на тому, що це креативний метод провадження діалогу/дискусій в групах від 8 до 100 осіб, що застосовується для стратегічного розвитку, пошуку рішень у проблемних ситуаціях, розвитку команд, у роботі в «групах по інтересах» і так далі. З’ясовано, що освіта в сучасному глобалізованому світі є основною складовою способу життя людини.