Медіалінгвістичні тенденції на сучасному етапі розвитку мовної освіти в Україні.

Abstract

Стаття присвячена висвітленню основних аспектів сучасної галузі українського мовознавства – медіалінгвістики, до проблем вивчення якої належить функціонування мови в засобах масової комунікації, питання існування національних мов та міжмовних діалогів, вплив медіа на мовну свідомість, принципи організації та інформативності медіатекстів в соціокультурному вимірі. В епоху цифрового суспільства медіапростір виступає основним джерелом інформації та сферою впливу, тому актуальність дослідження мови медійного світу не викликає жодних сумнівів. Важливими підставами для більш глибокого вивчення медіалінгвістики є також інтегрований характер цієї дисципліни, що дозволяє широко застосувати її потенціал в освітньому процесі. У поданій розвідці стисло описано історію становлення та розвитку медіалінгвістичної традиції на теренах України. Залишаючись досить новим напрямом мовознавства, вітчизняна медійна лінгвістика представлена вагомими науковими дослідженнями, з-поміж яких значне місце належить працям науковців київського осередку медіалінгвістів під керівництвом професора Лариси Шевченко. Аналізуючи новий мовознавчий напрям як окрему галузь, чимало уваги відведено характеристиці основних положень цієї науки. Уточнено дефініцію базових понять та виділено найактуальніші питання медіалінгвістичних студій. Основна частина статті розкриває можливості роботи з медіатекстом як базовою категорією та теоретичною основою медійної філології. У процесі вивчення мовних явищ найефективнішими та найпопулярнішими для молоді є такі жанри, як реклама, блоги, коментар, пости в соціальних мережах, інформаційна стаття, презентаційні відеоролики та інші різновиди медіапродуктів. Таким чином, на сучасному етапі мовної освіти медійний текст виступає одним із найефективніших прийомів розвитку критичного мислення, креативності, комунікативної компетентності та медіаінформаційної грамотності молодого покоління.