ДІАЛОГІЧНА МІЖОСОБИСТІСНА ВЗАЄМОДІЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТІВ ЯК УМОВА ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Abstract

Проблема забезпечення суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладачів і студентів є актуальною, оскільки лише взаємодія всіх учасників педагогічного процесу забезпечує співробітництво й партнерство в його організації. Метою статті є аналіз діалогічної міжособистісної взаємодії викладачів і студентів як умови організації освітнього процесу. Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення. У статті розкривається сутність понять взаємодії, міжособистісної взаємодії, діалогічної міжособистісної взаємодії; проаналізовано структуру міжособистісної діалогічної взаємодії та її функції. Визначено, що міжособистісна взаємодія викладачів і студентів мотивує студентів до навчання, а відтак є необхідною умовою організації ефективного освітнього процесу в закладі вищої освіти. Встановлено, що міжособистісна взаємодія викладачів і студентів відображає чуттєво-емоційну, навчально-пізнавальну й поведінково-діяльнісну складові організації навчально-виховного процесу та його результату. Авторами наголошено на діалогічності міжособистісної взаємодії, яка уможливлюється через діалог і забезпечує створення сприятливого розвивального освітнього середовища, нової спільноти викладачів і студентів.