Роль диригента у формуванні цілісного сприйняття музики

Abstract

В статті зазначається, що ведучою особистістю, що направляє музичний колектив, є диригент. На ньому лежить велика відповідальність: художня, морально-етична, фінансово-економічна. Успішний диригент - це унікальний лідер, який не тільки згуртовує різнорідну множинність оркестрантів і співаків хору в цілісний творчий «організм», а й визначає шлях розвитку колективу. Зазначається, що перед диригентом виникає проблема вибору: обрати репертуар і виконавські трактування, які диктуються попитом, або запропонувати нову музичну інтерпретацію, індивідуально неповторне рішення, філософське «слухання» світу, що не завжди може обіцяти матеріальний успіх і швидке масове визнання. Від точності відповіді залежить не тільки творча доля самого диригента, а й процвітання всього музичного колективу. Наголошується на тому, що однією з актуальних проблем є визначення успішності елітарних за своєю суттю інституцій - симфонічного оркестру або академічного хору в умовах глобального, масового суспільного споживання. До того ж актуальною залишається і тема пошуку технології сценічного успіху диригента як особистості. Варто зазначити, що до цього часу в музичному середовищі підтримується думка, висловлена в середині XX в. американським диригентом Л. Стоковським: «Диригування - одна з найбільш туманних і невірно зрозумілих областей музичного мистецтва. Найчастіше занадто багато значення надається зовнішній стороні диригування, в той час як внутрішній зміст мистецтва диригування залишається абсолютно нерозкритим» [2, с. 159]. Але з тих пір пройшло достатньо часу, і диригентська діяльність зазнала явні зміни, безпосередньо пов'язані з трансформацією соціального життя. Попит суспільства зробило сферу музичної культури частиною глобальних бізнес-процесів, і даний ключовий момент не можна залишати без уваги, кажучи про диригентську діяльність.