Історія сучасної диригентської манери

Abstract

У статті розглянуто творчий аспект діяльності хорового диригента з позиції психолого-педагогічної науки. Описано творчий аспект діяльності хорового диригента в історичному, музично-педагогічному, музикознавчому та культурному ракурсах, основні етапи становлення та розвитку диригентсько-оркестрового мистецтва. У хронологічній послідовності розкрито культурно-історичні передумови, що вплинули на трансформацію керування оркестровим колективом. Проблема розгляду диригентсько-оркестрового мистецтва потребує висвітлення тих суспільних явищ і культурно-історичних процесів, які відбувалися на певній стадії розвитку людської цивілізації. Оскільки диригування сформувалося як самостійний вид виконавської діяльності лише в другій половині XIX ст., можна стверджувати, що воно є однією з наймолодших музивчо-виконавських спеціальностей, хоча як мистецтво керування музично-виконавським колективом сягає глибокої давнини. Окреслено еволюцію всіх диригентських систем у контексті історії світової культури. З'ясовано, що за диригентський пульт після революційних змін Р. Вагнера може вставати тільки емоційний і експресивний лідер, наділений сильною емпатією, силою навіювання, волею. Почалася конкурентна боротьба серед усіх диригентів за першість, особистий успіх і необмежену владу. Зважаючи на широкий обсяг поставлених проблем і поглибленість їх розв'язання, інноваційний характер багатьох теоретичних положень, вони є важливими для подальшої розробки концептуальних засад осмислення індивідуальної творчої діяльності хорового диригента.