ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗАХІДНОПОЛІСЬКИХ КОЛИСАНОК В ЕТНОІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ

Abstract

Материнські пісні – колисанки – один із найперших засобів, який впливає на виховання дитини. Емпіричні спостереження підтверджують їхню ефективність як заспокійливого засобу, коли дитина ще перебуває в утробі матері. Подальша їхня роль полягає в адаптації дитини до довкілля та підготовці до трудової діяльності. Важливе місце в цьому посідає формування засобами вербальних засобів дитячого образу світу. З огляду на тексти пісень до такого методу виховного впливу матері вдавалися з найдавніших часів. У літературі останніх років увага зверталася на загальні принципи формування образу, рідше розглядалися його національні парадигми. З опором на орієнтування на опубліковані тексти 80-х років, які піддавалися цензурованому текстологічному вирівнюванню з типовими московськими зразками, в окремих дослідників склалася думка про ідентичність образу дитячого світу українців і московитів. Водночас українські діаспорні вчені довели, що навіть у межах України існує кілька томопсихічних типів, які прямо залежать від довкілля. Мета нашого польового дослідження полягала в зборі матеріалу безпосередньо на місцях та аналізу записаних текстів у плані характеристики довкілля дитини материнськими піснями на Західному Поліссі. Як показав подальший аналіз, традиційні західнополіські колисанки створюють позитивний образ лісового довкілля, дружнього до дитини. Частина з них спирається ще на залишки давнього мисливсько-збиральницького світогляду. Відповідно, і трудових процесів, змальованих у піснях, технічний прогрес не торкнувся жодним чином. Омріяні майбутні досягнення дитини теж вимірюються здобуттям нею статусу панича, характерного для феодального суспільства.