МЕТОДИКИ П. МУРАВСЬКОГО Й А. АВДІЄВСЬКОГО У ПРАКТИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА

Abstract

У статті розглянуто методики фундаторів українського хорового мистецтва – Павла Муравського й Анатолія Авдієвського у практиці диригентсько-хорової педагогіки та виконавства. Охарактеризовано плідну творчу діяльність і вагомий внесок кожного із них у розвиток української національної музичної культури. Окреслено основні практичні особливості та принципи роботи з творчим колективом, які спрямовані на досягнення неповторного й унікального звучання. За методикою П. Муравського визначено умови становлення виконавської майстерності, високої співацької культури, досягнення «чистого звукового ідеалу» від кожного співака до усього хорового колективу, а також специфіку комунікації в процесі практичного втілення хорової техніки майбутніми хормейстерами. Розглянуто принципи методики А. Авдієвського у сфері народного хорового мистецтва, які сприяли зародженню нового універсального явища, наповненого неповторним звуковим забарвленням, яскравою народністю і високим професіоналізмом. Прослідковано вплив традиційних та інноваційних форм, методів музичного виховання на формування духовності, творчої індивідуальності сучасної молоді. Проаналізовано головні етапи становлення твору, властивості співу a cappella та тонкощі репетиційної роботи над основними компонентами хорової звучності в методиках обох диригентів. Здійснено їхню порівняльну характеристику, виявлено спільні ознаки, спрямовані на вирішення низки завдань в процесі вивчення дисциплін диригентсько-хорового циклу. Визначено особливості їхнього втілення у практичну діяльність для забезпечення якісного рівня диригентської, вокально-хорової та педагогічної підготовки у фаховій і вищій освіті, як методів особистісного, професійного вдосконалення майбутніх педагогів-музикантів.