ПЕДАГОГІЧНИЙ СТОРІТЕЛІНГ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Abstract

У сучасних умовах розвитку освіти вагомою якістю педагога вважається здатність до саморозвитку та самоосвіти, мобільність та практичність. Мета нашого дослідження полягає у приверненні уваги до одного зі способів полегшення засвоєння матеріалу, яким є сторітелінг. Буквально це означає вивчення нового матеріалу із застосуванням правдивих чи вигаданих історій. Нині більшою мірою це питання розроблено для гуманітарних наук, де нарація слугує засобом донесення знань. Проте й природничі знання приховують немало таких історій та міфів. У статті розглянуто можливості застосування цього методу під час вивчення хімії. Використання таких історій забезпечує емоційний вплив на реципієнта, чим робить процес засвоєння нових знань цікавим і захопливим. Особливе значення сторітелінг має для засвоєння так званих нецікавих тем. Ключовими засадами сторітелінгу є наявність персонажу, наявність інтриги, наявність сюжету. Персонаж має бути близький слухачеві, зберігати інтригу, а сюжет має відповідати основним засадам побудови художнього тексту, таким як зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка. Використання інтерактивних методів навчання, зокрема сторітелінгу, підтверджує актуальність використання цього методу в роботі зі студентами, адже відмінність сторітелінгу від інших методів полягає в легкості, відсутності нав’язливих пропозицій, розвитку уяви, логіки та підвищенні рівня культурної освіти студентів. Розглянуто теоретично-методичні аспекти педагогічного сторітелінгу, його сутність та переваги перед іншими методами підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти. Стаття акцентує увагу на конкретних результатах такого педагогічного процесу, побудованих на принципах сторітелінгу. У зв’язку з недостатнім висвітленням цього методу подано конкретні приклади його застосування під час вивчення тем «Оксиди неметалічних елементів» («Задуха собачої печери»), «Оксиди неметалічних елементів» («Хімічна зброя давніх персів»), «Металічні елементи» («Мистецтво використовувати залишки»), «Алотропні модифікації сірки» («Сірка є всюди»), «Вуглеводи» («Невидиме чорнило»), «Вуглеводні» («Як з’явилися каучук та гума»), «Біологічно-активні речовини» («Як відкрили антибіотики»).