ПОТЕНЦІАЛ ФОЛЬКЛОРУ У СИСТЕМІ УКРАЇНОЗНАВСТВА: ВИВЧЕННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Abstract

У статті обґрунтовується потреба нового підходу до вивчення фольклору у системі українознавства. З урахуванням векторів розвитку сучасного освітнього середовища (глобалізації, фундаменталізаціїї та гуманізації освіти, появу яких ознаменував початок ХХІ ст.) визначається інтелектуальний потенціал фольклору, з’ясовується його роль у системі українознавства. Зазначається, що вивченню фольклору в українознавстві приділено недостатньо уваги. Він розглядається, головним чином, як естетично-культурне надбання, а тому дослідження фольклору у контексті інтердисциплінарного явища, джерела пізнання історичного, ментального розвитку етносу, потребує додаткової уваги. Окрім того, глобалізація наукової інформації у сучасному світі сприяє розширенню поняття «фольклор». У дослідженні зауважується про необхідність переорієнтації у вивченні фольклору. Йдеться про перенесення акцентів на його походження, що суголосно з ідеями культурно-історичної школи у фольклористиці, започаткованої М. Костомаровим. Прихильником такої концепції вивчення фольклору є сучасний науковець, фольклорист В. Давидюк. У «Вибраних лекціях з українського фольклору» дослідник подає авторське бачення українського фольклору в культурогенезі та розвитку його явищ, активно використовує знання з археології й етнографії для пояснення походження й формування основних мотивів, образів, синхронізує їх з відповідними епохами, тенденціями їх розвитку [Вибрані лекції]. Застосування такої методики вивчення фольклору через його походження значно поглиблює розуміння студентами фольклорного тексту як історичного джерела, його змісту й ролі у системі формування народного світогляду, ментальності етносу. А відтак, сприяє вивченню українознавства, допомагає зреалізувати завдання, які стосуються особливостей становлення й розвитку українського етносу. Разом з тим, забезпечує формування національної особистості, професійно-компетентного, культурно-ерудованого педагога, дослідника й майбутнього громадянина з активною державницькою позицією.