Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://localhost/jspui/handle/123456789/520
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГургула, Роман Іванович-
dc.contributor.authorМарач, Олександр Миколайович-
dc.contributor.authorВойнаровський, Андрій Юрійович-
dc.date.accessioned2023-02-03T14:45:06Z-
dc.date.available2023-02-03T14:45:06Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.issnISSN 2786-4758 (Print)-
dc.identifier.issnISSN 2786-4766 (Online)-
dc.identifier.otherDOI https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.10-
dc.identifier.otherУДК 378.147.011.3-051:78.036.9(477.82)-
dc.identifier.urihttp://localhost/jspui/handle/123456789/520-
dc.description.abstractУ статті коротко представлено історичні етапи розвитку мистецтва імпровізації; схарактеризовано традиції виховання виконавців-імпровізаторів у різних мистецьких школах і системах навчання; розглянуто особливості навчання імпровізації в українських мистецько-освітніх закладах (виявлено основні навчальні центри й сформульовано основні принципи роботи над імпровізацією на основі фольклору й джазу). Досліджено самостійну роботу студента як одну з важливих форм навчання. Вона засвідчує знання студента, відбиває його підготовку до музично-творчої діяльності. Проаналізовано, що самостійна робота здійснюється під керівництвом, але без участі педагога, її виконання потребує ініціативного підходу, уваги, активної творчої уяви. Завдання педагога – навчити студента організувати себе під час виконання самостійної роботи як на практичних заняттях, так і на індивідуально-творчих, бути працьовитим та активним, вміти придбати важливі навички, від чого буде залежати кінцевий результат. Завдяки самостійній роботі студента педагог має уявлення щодо його ступеня готовності до занять, засвоювання матеріалу, слідкує за його творчим ростом, має змогу індивідуального підходу під час освітнього процесу. У процесі проведення дослідження використовувались інтернет-джерела, спеціалізована література, методичні й наукові напрацювання вітчизняних музикантів-педагогів і музикознавців. Робота ґрунтується на методах порівняння, синтезу й узагальнення. Актуальність розвідки полягає в обґрунтуванні протиріччя між потребою сучасної школи у вчителях музики, здатних імпровізувати в популярному серед молоді джазовому стилі, з одного боку, і сформованою практикою професійної підготовки вчителів музики, які вміють після закінчення вишу виконувати тільки вивчений текст, – з іншого. Сформульовано проблему, яка полягає в пошуку методів і засобів підготовки фахівців, які володіють основами мистецтва джазової імпровізації.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherКомунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної радиuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПедагогіка;Том 1, №4-
dc.subjectімпровізаціяuk_UA
dc.subjectпрофесійна підготовкаuk_UA
dc.subjectвчитель музикиuk_UA
dc.subjectстудентuk_UA
dc.subjectджазuk_UA
dc.titleОСНОВИ ДЖАЗОВОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТАuk_UA
dc.title.alternativeНаукова статтяuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Циклова комісія викладачів фортепіано

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Гургула Р.І, Марач О.М., Войнаровський А.Ю..pdf302,56 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.