Вплив темпераменту молодшого школяра на успішність навчальної діяльності

Abstract

У статті розглянуто основні аспекти прояву темпераменту під час навчальної діяльності та його вплив на успішність. Серед рис, які визначають нашу індивідуальність ми зупинилися детальніше на вроджених і тих, які проявляються в так званих властивостях темпераменту. Якщо спостерігати за людьми, то можна побачити, що вони відрізняються один від одного своєю поведінкою: по-різному проявляють свої почуття, неоднаково реагують на подразники зовнішнього середовища. Так, одні вирізняються врівноваженістю поведінки, діють обмірковано, не показують зовні своїх почуттів, інші за тих самих обставин нервуються, емоційно збуджуються та вибухають вулканом почуттів з приводу незначних подій. Одні комунікабельні, легко вступають у контакти з людьми, життєрадісні, а інші, навпаки, замкнуті та стримані. І це стосується суто зовнішніх проявів, незалежно від того, наскільки ця людина розумна, працелюбна, смілива, які її прагнення та інтереси. Такі індивідуальні особливості мають назву «темперамент» (від лат. temperamentum - належне співвідношення частин). Темперамент – вроджена (біологічно зумовлена) і майже незмінна властивість людської психіки, що визначає реакцію людини на інших людей та на обставини. Темперамент становить основу розвитку характеру. У системі неперервної освіти початкової школи покладені важливі функції, успішне виконання яких безпосередньо впливає на якість подальшої освіти учнів. Індивідуальні особливості особистості й особливості темпераменту є засобами реалізації внутрішнього потенціалу школяра у навчальній діяльності діяльності. Аналіз психолого-педагогічної літератури та практика роботи школи засвідчили, що такий важливий аспект, як вплив темпераменту на формування індивідуального стилю учбової діяльності, та вплив її на успішність навчання молодших школярів не став предметом спеціального дослідження, разом з тим, можна сказати, що вчителі початкових класів мають потребу в науково обґрунтованих рекомендаціях у цій галузі.