ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ХОРОВЕ ДИРИГУВАННЯ»

Abstract

Мистецтво диригування має свої давні традиції і завдання, а сьогодні – стало наукою, яка має свою специфіку, велике коло знань і практичних навиків, та досі не вивчене в досконалій формі, а деякі аспекти носять суперечливий характер. Метою вивчення дисципліни «Хорове диригування» є підготовка кваліфікованих спеціалістів, які володіють професійними музичними, вокально-хоровими та диригентськими навиками, умінням організувати хор та керувати ним. Важливою проблемою музичного виховання студентської молоді є послідовний розвиток і удосконалення навиків хорової майстерності. Тому під час навчання необхідно здобути такі фахові компетентності як: -формування художньо-музичного смаку; - виховання культури хорового співу; - оволодіння технікою диригування; - розуміння особливостей вокально-хорової техніки; -набуття співацько-виконавського досвіду; - володіння знаннями з теорії та історії музичного мистецтва; -здатність застосовувати термінологію музичного мистецтва; -здатність працювати з хоровими партитурами; - володіння навичками гри на основному музичному інструменті; -здатність вільно використовувати додатковий музичний інструмент у професійній діяльності. Диригентом та керівником хору зможе стати тільки та людина, яка відзначається особливими специфічними здібностями, такими як: музичний слух, почуття ритму, темпу, музичної форми і стилю, крім музичного смаку та почуття міри, музичної пам’яті, темпераменту й творчої фантазії, диригент повинен мати ще деякі особливості – передавати учасникам хору внутрішній зміст музичного твору, вміння, в якому чимало спільного з акторською майстерністю. Як стверджує Микола Колесса: «У диригента повинні гармонійно поєднуватись такі якості характеру, як ініціативність, наполегливість, дисциплінованість, організаторський хист, і в той же час – делікатність, стриманість, і почуття такту». Отже, у статті ми розглянемо теоретичні та практичні аспекти диригування, які допоможуть здобувачу освіти оволодіти поставленими завданнями, та створять стійкі технічні та художні навики. На нашу думку, сюди належать такі поняття, як: історія розвитку диригентського мистецтва; постава диригента; ауфтакт, його призначення та види ауфтактів; функції лівої та правої рук; показ crescendo та diminuendo та різноманітної динаміки; значення фермати та правила її виконання.