Художній переклад у музиці як фактор академізації народних інструментів

Abstract

У статті розглядається явище художнього перекладу в музичному мистецтві як невід’ємна складова репертуару виконавців на народних інструментах. Зазначено, що процес удосконалення та модернізації таких інструментів як баян, акордеон, бандура, домра, значно активізував перекладацьку діяльність, дав можливість виконувати твори академічної музики різних стилів та жанрів. Мета статті полягає в обґрунтуванні закономірностей художнього перекладу в музичному мистецтві та осмисленні його ролі в процесі подальшої академізації народних інструментів. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні комплексного системного підходу, що зумовило використання таких методів дослідження: історико-генетичного, що виявляє генезу явищ; порівняльного-історичного, що дозволяє простежити явище художнього перекладу в музичному мистецтві через аналогії з мовознавством та літературознавством, органологічного, що розкриває специфіку народних інструментів. Наукова новизна статті полягає в обґрунтуванні визначальної ролі музичного перекладу в процесі академізації народних інструментів. Висновки. Удосконалення технічно-виконавських можливостей народного інструментарію та виконавської віртуозності призвели до розширення і збагачення його репертуару, долучення до надбань світової класичної музичної культури. Надзвичайно важливе місце у цьому процесі посів художній переклад у його жанровому розмаїтті. Це дало змогу виконавцям опановувати стильові та жанрові особливості музики світової академічної традиції і репрезентувати нову академічну виконавську епоху, а самим інструментам з розряду народних перейти до професійно-академічних, сольно-віртуозних.