СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАВСЬКОЇ НАДІЙНОСТІ У СТУДЕНТІВ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Abstract

У статті проаналізані поняття «виконавська стабільність», «виконавська надійність», «психологічна надійність», «професіональна надійність». Висвітлюється, що виконавська надійність студентів зростає за умови створення у них відповідних емоційних станів шляхом : --регуляції дії когнітивного дисонансу завдяки зміні величини розбіжностей між бажаними й реальними результатами діяльності; --усвідомленого сприйняття лише позитивної зворотної інформації від реакції слухачів на відтворену музичну палітру; --індивідуального визначення оптимальної сили дії інформаційного та емоційного стресу, за якої досягається найвища результативність діяльності в емоціогенних умовах; --встановлення доцільної емоційної напруги кожної мелодико-ритмічної лінії в гнучкому інтонаційно-фразовому розвитку музичного матеріалу в ході його інтерпретації. Стаття присвячена актуальному аспекту гуманізації педагогічної освіти—саморегуляції навчальної діяльності майбутнього учителя музичного мистецтва. Розглядається сутність, специфіка, стилі, особливості, структурно-функціональні складові саморегуляції особистості, аналізуються загальні закономірності усвідомлення регуляції індивідом своєї довільної активності в процесі навчання. Психологічну основу самостійності складає добре сформована система саморегуляції діяльності,як важливого і специфічного процесу навчання і виховання індивіда. Витоки саморегуляції лежать у довільних процесах самопізнання і самосприйняття, що пов’язані з оцінюванням самого себе, ефективністю реалізації мети своєї діяльності, вимогам оточуючого середовища. Детермінантами такої самоактивності виступають ціннісні орієнтації, що формують духовну самостійність особистості. Особливий вплив ці процеси мають на формування фахових якостей майбутнього вчителя музичного мистецтва.