СОЦІАЛЬНА РОЛЬ СІМ’Ї ЯК СИСТЕМИ ТА ЇЇ СТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Abstract

У статті міститься теоретичне обґрунтування та дослідження психологічних особливостей соціальної ролі

сімейних стосунків. В Україні кінець XX століття відзначений підвищеним інтересом спеціалістів різного профілю (соціологів, демографів, економістів, психологів, педагогів тощо) до проблем сучасної сім’ї. Традиційно сім’я

сприймається як природне середовище, що забезпечує гармонійний розвиток і соціальну адаптацію дитини. Увага вчених пояснюється не тільки професійної проблематикою, але свідчить і про наявність значних труднощів у

розвитку цього соціального інституту. За останні двадцять років і в українському суспільстві, і в Європі за- галом, відбулися радикальні зміни, які торкнулися всіх соціальних систем, зокрема й сім’ї. У статті розглянуто

соціально-психологічну роль сімейної системи як найменшої соціальної складової суспільства, основною метою та завданням якої є виховання і розвиток дітей, батьківсько-дитячі взаємини та стилі батьківського виховання. Методологічною основою роботи є діяльнісний підхід сімейної системи, ідеї гуманістичної психології, а також принципи системності, цілісності, розвитку, детермінізму, єдності зовнішнього і внутрішнього; положення про концептуальні моделі батьківства. У нашій країні протягом тривалого часу існували традиційні підходи щодо оцінки соціальної ролі сім’ї. Однак, теперішні військові дії та відповідні зміни в суспільстві вимагають по-новому

підійти до проблем сім’ї, виховання дітей, підготовки їх до майбутнього життя. Сім’я почала все частіше розглядатися як соціальна система. Такий підхід дає змогу зосереджувати увагу на питаннях, які недостатньо вивчалися.