Концептуальні засади діяльності Олександра Мишуги

Abstract

Стаття присвячена аналізу життєтворчості та складових професійної діяльності видатного оперного співака, актора, педагога, професора Олександра Мишуги кінця XIX – першої чверті XX століття. Акцентується увага на вагомому внеску Олександра Мишуги у трансформацію традицій італійської вокальної школи Ф. Лам перті, продовження традицій свого вчителя, українсько-польського оперного співака Валерія Висоцького. Зазначено, що митець виходить із бідної родини на Львівщині, здобув музичну освіту у Львівській та Міланській консерваторіях. Завдяки титанічній праці над собою, силі волі, відповідальності, принциповості Олександр Мишуга досягнув визначеної мети та увійшов в історію музичного мистецтва як всесвітньо відомий оперний співак, виразний інтерпретатор народної пісні й романсу. У статті висвітлено життєвий шлях Олександра Мишуги, географію його творчості. На основі детального аналізу наукових джерел виокремлено пріоритетні концепти діяльності видатного співака, професора, а саме: дидактико-методичні, етико-педагогічні. Подано «Десять правил виховання майбутнього співака» за Олександром Мишугою, які розкривають сутність вимог у науці співу, методичні принципи й настанови. Акцентовано, що система навчання співу професором побудована на науковій основі. З’ясовано, що цілісна система підготовки фахівця-спеціаліста базувалася на творчо педагогічному кредо співака, яке він вважав наріжним каменем співочої діяльності як власної, так і своїх учнів. Особливе місце в житті талановитого маестро займала вокально-педагогічна діяльність, яку професор не залишав до останніх днів свого життя. Наголошено на високому рівні освіченості, культури та етико-моральних цінностей професури. Як свідчення високих моральних принципів наводяться факти меценатства Олександра Мишуги, його відповідальності, патріотизму, педагогічного такту.