Джас як частина світової художньої картини

Abstract

У статті проаналізовано й охарактеризовано сучасні підходи до дослідження становлення джазу як окремого жанру музики психолого-педагогічній, музикознавчій, методичній літературі. Підкреслено важливість джазу, його синкретичний характер як результат злиття африканської та європейської музики. Досліджено специфіку джазу та пояснено, чому більшість дослідниківцієї проблематики виходять із певниї позицій(рівномірно-темперованого ладу, метричної і ладової системи, тембру та ін.). Зосереджено увагу на спробах проаналізувати джаз, використовуючи методи європейської теорії музики. Пояснено, чому наука ще не виробила оригінального інструментарію, що дозволяє всебічно підходити до багатьох аспектів джазу.